21 січня 2016 р.

Броди. Знайомство з старим містом

Ви не знайдете тут львівської помпезності чи гарно відреставрованого замку, як поруч на "Золотій підкові", і натовпів туристів теж не побачите, але це невеличке та дуже старе галицьке містечко (Бродам уже понад 900 років) варте уваги!



Моя сестра має традицію їхати на своє день народження гуляти в Броди. Для мене ж Броди завжди були лиш місцем пересадки по дорозі на фестиваль "Підкамінь" та просто станцією по дорозі до Львова.
Цього року мені випала можливість побувати тут з сестручкою та побачити, що її тут приваблює :)

Першим що я побачила - був замок... якщо так можна назвати ту пічальку, що лишилася від колись потужної п'ятикутної цитаделі, побудованої на початку ХVII століття. Замковий комплекс складався з 5 бастіонів, земляних валів та 75 казематів (каземати - невидимі укріплення, що знаходились всередині земляних валів).

На фото каземати та вхід до одного з вцілілих бастіонів:


Доречі, бродівські каземати - унікальна пам'ятка архітектури, яка не має аналогів в Україні... І якби ми жили в іншій реальності, бродівський замок точно був би крутим туристичним об'єктом.


Частина казематів з забитими вікнами та дверима - законсервована, один з них належить бродівському краєзнавчому музею.

Ось так всередині відкритих казематів:


Після другої світової тут досить довго розташовувалась військова частина, що внесло свою частину в спотворення замку...

Ще зберігся палац Потоцьких, побудований в середині XVIII століття. На вид простий і пічальний:


Зараз в палаці навчаються середні класи однієї з бродівських шкіл та розміщені виставкові зали краєзнавчого музею.


Протягом своєї історії Броди практично завжди були пов'язані з євреями, щоправда тут давно не живе жодного... Нині про них нагадує велика оборонна синагога, вірніше її руїни:


Синагога буда побудована в 1742 році. Під час совка деякий час тут був склад.


Як на мене, синагога, попри теж пічальний стан, виглядає значно ефектніш ніж замок...


Доречі прекрасна готична Бродська синагога в Одесі, побудована євреями - вихідцями з Бродів.


Серцем міста є пішохідна вулиця - одна з найстаріших вуличок Бродів. За свою довгу історію, вона не раз міняла своє ім'я, але нині, як і колись носить свою історичну красиву назву - Золота. 


Вікіпедія каже, що частина будинків тут з XVII-XVIII ст., а решта - кінець XIX - початок XX ст. Якщо поблукати вузенькими старими вуличками, чи зайти в паб чи піцерію, в якомусь з підвальчиків старого міста, щоб побачити які там товсті стіни і старі слепіння - то відразу розумієш, що вік цих кам'яниць дійсно поважний.

Однією з найпомітніших на Золотій вулиці є будівля колишнього готелю "Брістоль", якій вже більше сотні років:



Вид на той же "Брістоль" з вулички, що перетинає Золоту:


Зовсім поруч великий і на вигляд сучасний греко-католицький храм:


Насправді він - костел Воздвиження Чесного Хреста, побудований в XVII ст. (правда, невіриться?), який діяв до 1946 року, за совка за традицією, що там тільки не було - дивізійний клуб, зерносховище, спортшкола. А з 1993 року його віддали греко-католицькій церкві.

От тільки після новітніх перебудов - реставрацій він зовсім не має нічого спільного з старовинним храмом...


На майдані Свободи (колись - площа Ринок) відновлена в 2001 році годинникова вежа, майже копія тієї, що стояла тут сто років тому:


На площі гарні старі будинки, але найгарніший тут - відділ міліції, що розташувався в колишній філії Празького кредитного банку, побудованій в стилі модерн:


Завжди прикольно розглядати балкончики, ворота і дверів старих будинків :)


З майдану видніється гострий шпиль, ніби якогось розкішного замку, і сестручка веде туди!


Це - Бродівський педагогічний коледж імені Маркіана Шашкевича, який тут оселився  в приміщенні австрійського повітового суду, побудованому в 1911 році:


Він прекрасний! В обіймах дикого винограду!




Виглядає похмуро і загадково)


Для мене однозначно - це найгарніша частинка Бродів!




  


  Поруч - ровесник повітового суду - в минулому торгівельна палата, нині школа №1:




І ще одна будівля кінця XIX століття - гімназія, випускниками якої стало багато видатних людей, про що свідчить пам'ятник перед входом. 


І знову цей шпиль:)


 Навпроти гімназії дуже гарний будинок - Бродівський нородний дім:
 

Народний дім як і інші будинки в цьому кутку має трохи більше ста літ, тут було Польське гімнастичне товариство "Сокіл".

Коли падає сніг тут якось так особливо затишно й атмосферно...


Доречі саме тут в 1912 році почав працювати перший міський кінотеатр (в той час навіть у Києві ще не було кінотеатру).


Можна лиш уявляти якими живими і розкішними Броди були ще століття тому...

Броди специфічне містечко, яке викликає багато різних емоцій, але головне, що після нього залишилися сильні враження. Хоч ми через погоду не побачили всіх цікавих місць (тут ще є кілька старих храмів і палаців), але це - привід повернутися!

Дякую, сестручка:)

4 коментарі:

  1. Дуже цікаве та загадкове містечко!

    ВідповістиВидалити
  2. А може у вас є фото вхідних дверей народного дому, де був колись польський Сокіл? Якщо так,можна вас попросити вислати фото на ел.адресу marichka.kozakevych@gmail.com буду дуже вдячна :)

    ВідповістиВидалити
  3. Гарна розповідь! Вже давно як я часто бував у відрядженнях (я-архітектор) по різним містам України, але ця розповідь нагадала мені старі враження від таких міст, як, наприклад, Горохів, Шаргород, Бережани... Дякую, гарна розповідь. Тільки прикро, що на вулицях людей майже нема, немов місто стало декораціями...

    ВідповістиВидалити