Трошки про шматочок прекрасних диких Горган, який цього разу виявився не таким вже й диким, але все ж не менш прекрасним, - про Аршицю.
Маршрут: с.Мислівка - г.М.Пустошак - г.В.Пустошак - пол.Німецька - г.Горган Ілемський - оз.Аршиця - пол.Мшана.
Горгани - лісистий масив в Українських Карпатах, головною фішкою якого є кам'яні розсипи, які називають горганами, греготами (зідки і назва самого масиву), безкінечні непрохідні зарості жерепу (гірської сосни) та стрімкі схили, що робить Горгани важкопрохідною і справді дикою частиною наших Карпат. Щоч і це останнім часом змінюється - туристів стає все більше, але всерівно їх тут значно менше ніж на інших хребтах. Та й все рівно тут залишаються дійсно дикі, не промарковані стежки і хащі, що чекають на справжніх авантюористів.
Пощастило побувати там вже майже місяць тому - 18-20 вересня.
Маршрут почався з Мислівки - невеликого села на дорозі Долина - Міжгір'я.
В Мислівку ми прибули вже по обіді. Попивши карпатського чаю в готелі "Ведмідь", вирушили.
Наступних 2 дні нас чекали стежки Аршиці - хребта в Західних Горганах.
Дуже скоро за маркуванням звернули з дороги в ліс, де стежина почала стрімко набирати висоту.
Спека була неймовірна, навіть ліс не рятував прохолодою. Ех, як я шкодувала шо не взяла коротенькі літні шорти...
Ліс постійно змінювався і був неймовірно красивим і затишним, а незвична після довгої літньої засухи зелень навколо, тішила око.
Перед вершиною Малий Пустошак була перша поляна з брусницями, смачнючими і стиглими.
А потім - знову преганий ліс:
На вершині Малий Пустошак(1321 м). Для двох учасників нашого походу - це перша вершина, а цей похід - знайомство з Карпатами. Хоч за смереками не видно краєвидів, але все рівно це радість, а ще як бонус - чорниці :)
Краєвид на північ з гори Великий Пустошак:
Коли прийшли на полонину виявили, що тут вже стояло 2 групи туристів.
Далі все по схемі - розбили табір, назбирали дрова, набрали води, а потім вечеря біля вогнища, відпочинок, враження за день і яскраві зорі.
За перший день ми пройшли 9,5 км.
В таку гарну ніч біля вогнища можна сидіти довго, або ж лежати в траві і пильно вдивлятися в небо, на Чумацький шлях, який таким близьким, здається, не був ще ніколи:
Традиційно замість нормального ліниве фото і криві зорі:
Зранку другого дня знову чудова, ніби літня, погода.
Снідаємо, збираємось і вирушаємо - за кілька кілометрів підйому і багатьма зупинками щоб поласувати то чорницями, то брусницями, на нас чекає Горган Ілемський - найвища вершина хребта Аришиця, що має висоту 1587 м.
З верхньої частини полонини Німецька відкриваються краєвиди:
На Німецькій є два джерела, внизу на сідловині і зверху, по дорозі на Горган. Нині верхнє було пересохле.
В лісі цвіте один з видів тирличу:
На виході з лісу, вже геть близько до вершини, знову зупиняємось і їмо брусниці.
А ще тут таки зустріли ягоди "водяніки", про які нам розповідав місцевий дядько:
Водянка їстівна, хоч і не сама смачна у світі ягода, проте водяниста (звідки і назва) і гарно втамовує спрагу:)
Гори ж гарні не тільки краєвидами, а й "деталями". Шишички в жерепі:)
Стежкою крізь жереп, підіймаємося все вище:
Тут, на висоті, руді чорничники, нагадують, що вже осінь і додають фарб, чому я так радію:)
Головне не тільки дивитися під ноги, а й не забувати роздивлятися навколо.
На північ:
На південь:
Виходимо на вершину. Практично вся вона вкрита жерепом.
А це вид на південний схід, на хребет Аршиці - там до двох десятків кілометрів непрохідних хащів жерепу. Там - точно дикі Горгани!
А на горизонті Висока(1803 м) та Ігровець(1804 м).
А в лісах на схилах Аршиці ховаються гірські озера, повз які веде старенький райшток, що траверсує весь хребет.
Тут пропоную після спуску з Горгану сховати наплечники в лісі і пройтися райштоком до найближчого озера - Аршиці, на що колєги погоджуються:)
Тож перекусивши і відпочивши, спускаємось.
Десь тут зустріли велику групу туристів, що підіймалась на Горган.
Виходимо на живописну кам'яну галявину.
Прямо перед нами височіє Яйко Ілемське (1680 м) та хребет що веде від нього до гори Молодої:
Ще нижче - завали (колись тут бродила в тумані, виглядало моторошно), а не в тумані - виглядає печально.
Не доходячи до полонини Мшана, де в нас запланована ночівля, розпочинається райшток, тож ми беремо необхідне, ховаємо в хащах наплечники і йдемо райштоком.
Райшток - це стара мисливська чи військова стежка в горах, фішка його в тому, що він не має значних крутих перепадів висоти.
Тож до озера з цього місця нам треба було пройти близько 6 км і стільки ж назад:)
Спочатку стежка була в завалах, а потім ми йшли лісом, встеленим мохом:
Райшток перетинав річечки, а перед поворотом до озера, річка, яка повинна витікати з нього висохла...
Я знала що восени всі озера міліють і розуміла, що ще треба робити поправку на грандіозну цьогорічну засуху, але ж треба було переконатись на власні очі, та й рожева надія була....
Але ж як і підказував розум - на дні озера була лиш велика калюжа:
Але тим не менше можна було оцінити, яке воно буває масштабне на початку літа і уявити яке гарне, коли воно озеро...
Аршиця - найвище з аршицьких озер і знаходить на висоті 1297 м.
Обов'язково повернусь сюди, тільки вже коли годиться:)
"Поплавали", перекусили і рушили назад. Вечоріло:
Забрали наплечники і дійшли до полонини Мшана, яка знаходиться якраз на сідловині між Горганом та Яйком Ілемськими.
Тут вже теж було 2 групи туристів, потім прийшла ще одна. Річечка, що тут тече теж частково пересохла, вода в ній бігла ледве-ледве.
За цей день ми пройшли 20 км.
Знову довгі розмови з чаюванням біля вогнища, трохи зірок і цілу ніч музика грому і блискавки. Там внизу, за горами, в Мислівці - була гроза.
А на ранок нас чекало Яйко...Далі буде :)
Маршрут: с.Мислівка - г.М.Пустошак - г.В.Пустошак - пол.Німецька - г.Горган Ілемський - оз.Аршиця - пол.Мшана.
Пощастило побувати там вже майже місяць тому - 18-20 вересня.
Маршрут почався з Мислівки - невеликого села на дорозі Долина - Міжгір'я.
В Мислівку ми прибули вже по обіді. Попивши карпатського чаю в готелі "Ведмідь", вирушили.
Наступних 2 дні нас чекали стежки Аршиці - хребта в Західних Горганах.
Дуже скоро за маркуванням звернули з дороги в ліс, де стежина почала стрімко набирати висоту.
Спека була неймовірна, навіть ліс не рятував прохолодою. Ех, як я шкодувала шо не взяла коротенькі літні шорти...
Ліс постійно змінювався і був неймовірно красивим і затишним, а незвична після довгої літньої засухи зелень навколо, тішила око.
Перед вершиною Малий Пустошак була перша поляна з брусницями, смачнючими і стиглими.
А потім - знову преганий ліс:
На вершині Малий Пустошак(1321 м). Для двох учасників нашого походу - це перша вершина, а цей похід - знайомство з Карпатами. Хоч за смереками не видно краєвидів, але все рівно це радість, а ще як бонус - чорниці :)
Вид на Великий Пустошак (1423 м) і якщо не помиляюся, із-за нього виглядає Яйко Ілемське:
Тут почалися класичні для Горган жереп і розсипи каміння:)
Краєвид на північ з гори Великий Пустошак:
Коли прийшли на полонину виявили, що тут вже стояло 2 групи туристів.
Далі все по схемі - розбили табір, назбирали дрова, набрали води, а потім вечеря біля вогнища, відпочинок, враження за день і яскраві зорі.
За перший день ми пройшли 9,5 км.
В таку гарну ніч біля вогнища можна сидіти довго, або ж лежати в траві і пильно вдивлятися в небо, на Чумацький шлях, який таким близьким, здається, не був ще ніколи:
Традиційно замість нормального ліниве фото і криві зорі:
Зранку другого дня знову чудова, ніби літня, погода.
Снідаємо, збираємось і вирушаємо - за кілька кілометрів підйому і багатьма зупинками щоб поласувати то чорницями, то брусницями, на нас чекає Горган Ілемський - найвища вершина хребта Аришиця, що має висоту 1587 м.
З верхньої частини полонини Німецька відкриваються краєвиди:
На Німецькій є два джерела, внизу на сідловині і зверху, по дорозі на Горган. Нині верхнє було пересохле.
В лісі цвіте один з видів тирличу:
На виході з лісу, вже геть близько до вершини, знову зупиняємось і їмо брусниці.
А ще тут таки зустріли ягоди "водяніки", про які нам розповідав місцевий дядько:
Водянка їстівна, хоч і не сама смачна у світі ягода, проте водяниста (звідки і назва) і гарно втамовує спрагу:)
Гори ж гарні не тільки краєвидами, а й "деталями". Шишички в жерепі:)
Стежкою крізь жереп, підіймаємося все вище:
Тут, на висоті, руді чорничники, нагадують, що вже осінь і додають фарб, чому я так радію:)
Головне не тільки дивитися під ноги, а й не забувати роздивлятися навколо.
На північ:
На південь:
Виходимо на вершину. Практично вся вона вкрита жерепом.
А це вид на південний схід, на хребет Аршиці - там до двох десятків кілометрів непрохідних хащів жерепу. Там - точно дикі Горгани!
А на горизонті Висока(1803 м) та Ігровець(1804 м).
А в лісах на схилах Аршиці ховаються гірські озера, повз які веде старенький райшток, що траверсує весь хребет.
Тут пропоную після спуску з Горгану сховати наплечники в лісі і пройтися райштоком до найближчого озера - Аршиці, на що колєги погоджуються:)
Тож перекусивши і відпочивши, спускаємось.
Десь тут зустріли велику групу туристів, що підіймалась на Горган.
Виходимо на живописну кам'яну галявину.
Прямо перед нами височіє Яйко Ілемське (1680 м) та хребет що веде від нього до гори Молодої:
Ще нижче - завали (колись тут бродила в тумані, виглядало моторошно), а не в тумані - виглядає печально.
Не доходячи до полонини Мшана, де в нас запланована ночівля, розпочинається райшток, тож ми беремо необхідне, ховаємо в хащах наплечники і йдемо райштоком.
Райшток - це стара мисливська чи військова стежка в горах, фішка його в тому, що він не має значних крутих перепадів висоти.
Тож до озера з цього місця нам треба було пройти близько 6 км і стільки ж назад:)
Спочатку стежка була в завалах, а потім ми йшли лісом, встеленим мохом:
Райшток перетинав річечки, а перед поворотом до озера, річка, яка повинна витікати з нього висохла...
Я знала що восени всі озера міліють і розуміла, що ще треба робити поправку на грандіозну цьогорічну засуху, але ж треба було переконатись на власні очі, та й рожева надія була....
Але ж як і підказував розум - на дні озера була лиш велика калюжа:
Але тим не менше можна було оцінити, яке воно буває масштабне на початку літа і уявити яке гарне, коли воно озеро...
Аршиця - найвище з аршицьких озер і знаходить на висоті 1297 м.
Обов'язково повернусь сюди, тільки вже коли годиться:)
"Поплавали", перекусили і рушили назад. Вечоріло:
Забрали наплечники і дійшли до полонини Мшана, яка знаходиться якраз на сідловині між Горганом та Яйком Ілемськими.
Тут вже теж було 2 групи туристів, потім прийшла ще одна. Річечка, що тут тече теж частково пересохла, вода в ній бігла ледве-ледве.
За цей день ми пройшли 20 км.
Знову довгі розмови з чаюванням біля вогнища, трохи зірок і цілу ніч музика грому і блискавки. Там внизу, за горами, в Мислівці - була гроза.
А на ранок нас чекало Яйко...Далі буде :)
Немає коментарів:
Дописати коментар