Сколе-вдсп.Кам`янка-с.Кам`янка-с.Сукіль-с.Поляниця-Скелі Довбуша-с.Труханів-с.Нижнє Синьовидне.
На минулих вихідних видалася можливість нарешті вирватися погуляти в гори, а за кілька годин до потяга спонтанно було вирішено взяти з собою велосипеди і плановані пішохідні маршрути пришлося замінити.
Давно хотіла з`їздити на Довбушеві скелі на велосипеді - от і випала нагода.
Маршрут довжиною 50 км, живописний і не складний для людини в хорошій фізичній формі, а головне з купою варіантів і цікавих місць.
З м.Сколе до Довбушевих скель є кілька варіантів маршрутів, і такі місця як водоспад Кам`янка та власне самі скелі є доволі "попсовими", але все ж там треба побувати.
В 7:10 виходимо з потяга в Сколе, виймаємо велосипеди з імпровізованого чохла з чорної церати, збираємо (в пасажирських потягах можна безкоштовно перевозити велосипед, за умови зняти переднє колесо і спакувати в чохол).
Світає, ми черкаємо 8:00 щоб купити в місцевому супермаркеті хліб.
Купивши свіжий хліб вирушаємо по трасі в сторону Львова. Сонце вже вище, оглядаюся:
При в`їзді в с.Дубина повертаємо, там є вказівник на водоспад.
До водоспаду від траси легкий підйом по грунтовій дорозі близько 4,5 км.
На під`їзді до водоспаду купа яток з сувенірами і їжею, але майже всі ще закрити бо ще рано і людей майже нема. Через це ніхто й не бере гроші за відвідування водоспаду. Паркуємся.
Водоспад Кам`янка висотою близько 7 м і розташований на території національного природного парку «Сколівські Бескиди».
Нам скелі і територія над річкою навколо водоспаду сподобалася більше за сам водоспад:).
Вирушаємо далі.
Після водоспаду мали повернути на г.Ключ, звідки спуститися в с.Труханів, а звідтам - на Довбушеві скелі, але поворот ми пропустили. А ще пропустили(але вже навмисно) поворот на Мертве озеро - маленьке озерце в лісі, в якому нічого не живе, бо воно насичене сірководнем.
А ще по дорозі вздовж річки Кам`янка багато джерел, в тому числі і з мінеральною водою.
В`їзджаємо в с.Кам`янка:
Виїзджаємо з нього:) :
Далі почався затяжний підйом на хребет що розділяє Львівщину і Прикарпаття.
Спускаємся в с.Сукіль.
Село Сукіль - дуже живописне і далеке. Ми практично весь час спускалися по селі, тому зупинятися і фотографувати не було бажання. А ще в межах села на річці Сукіль знаходяться 2-3 водоспади, невисокі але потужні і живописні, один з них ми бачили, але вже до нього не спускалися. Маючи час і бажання можна було б пошукати їх, але вже не цього разу.
Проїхали села Сукіль, Козаківку, Буковець, Поляниця.
Річка Сукіль десь в районі Поляниці:
Чим далі їхали - гори навколо ставали все менше, цивілізація все ближче, дороги менш розбиті.
Перед с.Бубнище потрібно повернути на ліво-там і вказівник, потім затяжний підйом практично до самих скель по грунтовці з камінням.
Поряд зі скелями багато кафешок, машин, людей.
Припаркували велосипеди і пішли оглядати скелі. Людей було дуже багато-неділя і погода була чудова... Люди були абсолютно всюди, навіть не знаю чому я надіялася побачити не настільки окультурене місце. Зробила лиш кілька фото. Толком ніде не повешталися. Нічого - я сюди приїду колись у будень:) .
Довбушеві скелі знаходяться на висоті 668 м на території Поляницького регіонального парку. Вони вражають своїми розмірами, формою і розташуванням, а найбільш вражають печери правильної форми і східці, видовбані людьми, що використовували це місце в ролі фортеці в Х ст..
Потім тут було язичницьке святилище.
А в XVII-XVIII ст. за переказами тут ховали свої скарби опришки, тому і названі ці скелі на честь Олекси Довбуша.
Зі скель крутою лісовою дорогою спускаємся в с.Труханів:
А з відти в с. Нижнє Синьовидне, де ждем електричку до Мукачево - на наступний день нас чекає частинка Закарпаття.
На минулих вихідних видалася можливість нарешті вирватися погуляти в гори, а за кілька годин до потяга спонтанно було вирішено взяти з собою велосипеди і плановані пішохідні маршрути пришлося замінити.
Давно хотіла з`їздити на Довбушеві скелі на велосипеді - от і випала нагода.
Маршрут довжиною 50 км, живописний і не складний для людини в хорошій фізичній формі, а головне з купою варіантів і цікавих місць.
З м.Сколе до Довбушевих скель є кілька варіантів маршрутів, і такі місця як водоспад Кам`янка та власне самі скелі є доволі "попсовими", але все ж там треба побувати.
В 7:10 виходимо з потяга в Сколе, виймаємо велосипеди з імпровізованого чохла з чорної церати, збираємо (в пасажирських потягах можна безкоштовно перевозити велосипед, за умови зняти переднє колесо і спакувати в чохол).
Світає, ми черкаємо 8:00 щоб купити в місцевому супермаркеті хліб.
Купивши свіжий хліб вирушаємо по трасі в сторону Львова. Сонце вже вище, оглядаюся:
При в`їзді в с.Дубина повертаємо, там є вказівник на водоспад.
До водоспаду від траси легкий підйом по грунтовій дорозі близько 4,5 км.
На під`їзді до водоспаду купа яток з сувенірами і їжею, але майже всі ще закрити бо ще рано і людей майже нема. Через це ніхто й не бере гроші за відвідування водоспаду. Паркуємся.
Водоспад Кам`янка висотою близько 7 м і розташований на території національного природного парку «Сколівські Бескиди».
Нам скелі і територія над річкою навколо водоспаду сподобалася більше за сам водоспад:).
Вирушаємо далі.
Після водоспаду мали повернути на г.Ключ, звідки спуститися в с.Труханів, а звідтам - на Довбушеві скелі, але поворот ми пропустили. А ще пропустили(але вже навмисно) поворот на Мертве озеро - маленьке озерце в лісі, в якому нічого не живе, бо воно насичене сірководнем.
А ще по дорозі вздовж річки Кам`янка багато джерел, в тому числі і з мінеральною водою.
В`їзджаємо в с.Кам`янка:
Виїзджаємо з нього:) :
Далі почався затяжний підйом на хребет що розділяє Львівщину і Прикарпаття.
На хребті, висота близько 800 м, вид на Львівщину:
Спускаємся в с.Сукіль.
Село Сукіль - дуже живописне і далеке. Ми практично весь час спускалися по селі, тому зупинятися і фотографувати не було бажання. А ще в межах села на річці Сукіль знаходяться 2-3 водоспади, невисокі але потужні і живописні, один з них ми бачили, але вже до нього не спускалися. Маючи час і бажання можна було б пошукати їх, але вже не цього разу.
Проїхали села Сукіль, Козаківку, Буковець, Поляниця.
Річка Сукіль десь в районі Поляниці:
Чим далі їхали - гори навколо ставали все менше, цивілізація все ближче, дороги менш розбиті.
Перед с.Бубнище потрібно повернути на ліво-там і вказівник, потім затяжний підйом практично до самих скель по грунтовці з камінням.
Поряд зі скелями багато кафешок, машин, людей.
Припаркували велосипеди і пішли оглядати скелі. Людей було дуже багато-неділя і погода була чудова... Люди були абсолютно всюди, навіть не знаю чому я надіялася побачити не настільки окультурене місце. Зробила лиш кілька фото. Толком ніде не повешталися. Нічого - я сюди приїду колись у будень:) .
Потім тут було язичницьке святилище.
А в XVII-XVIII ст. за переказами тут ховали свої скарби опришки, тому і названі ці скелі на честь Олекси Довбуша.
Зі скель крутою лісовою дорогою спускаємся в с.Труханів:
А з відти в с. Нижнє Синьовидне, де ждем електричку до Мукачево - на наступний день нас чекає частинка Закарпаття.
Немає коментарів:
Дописати коментар